JCI Youth Індивідуальний розвиток Воркшопи Життя лідерів Міжнародні можливості

Стамбул: як знайти натхнення за 4 дні

Знаєте, що таке JCI? Це можливість втілювати в проекти найбожевільніші ідеї, щодня розвиватись, тусити з класними людьми, мати нових друзів в 150-ти країнах та подорожувати, наприклад, в Стамбул.

Стамбул 1

Найяскравіший івент року в організації – Конвенція JCI, яка кожен рік проходить в іншій країні та збирає усіх активних, цілеспрямованих мемберів організації, що є лідерами, прагнуть розвитку та позитивних змін у суспільстві. Перед Конвенцією проходить JCI Academy – серія тренінгів для талановитої , творчої, цілеспрямованої молоді. У 2015 (з 30 травня по 2 червня) Академія проходила в Стамбулі – 17 країн, 35 учасників, 4 шалені дні, 4 тренінги від JCI, що змушують зовсім по іншому подивитись на те, що та для чого ти робиш, які твої плани та цілі, чого дійсно прагнеш. Та і місто було обрано не просто так, як на мене. У Стамбулі тебе просто «вирубає» від щоденних проблем, тут немає «мені треба» або «я мушу», це місто допомагає віднайти саме ту частинку тебе, що приносить радість та задоволення, справжнє «я». Після поїздки вже не хочеться говорити «я не знаю», а прагнеш просто брати і робити. Ну а це, власне, і є метою JCI Academy – надихнути молодь до змін, до дій, до розуміння самих себе та місця у цьому світі. Це як ковток джерельної прохолодної води у нестерпну літню спеку.

Стамбул – це мегаполіс постійних суперечностей та сюрпризів, мегаполіс відкритий до спілкування, але водночас дуже напористий, як мачо, спокусливий, приголомшливий та багатослівний. Стамбул – це місто, що ніколи не спить. Навіть о 3 годині ночі тут бувають затори на дорозі, як в Києві у годину пік. Це місто пороку та приємних насолод і, водночас, місто щирості та безгріховності. Побувати у Стамбулі – це як закохатись на все життя, взаємно. Повертаючись сюди знову і знову, ти відчуваєш, наскільки місто тебе раде бачити, наскільки тягне тебе у свої обійми.

Стамбул 3

Потрапивши до Стамбулу, будьте готові до цікавих пригод, шалених подорожей. У мене все почалось ще у Борисполі, коли виліт літака було затримано на 1 годину. До Стамбулу потрапила після опівночі, тому мала можливість аж цілу ніч досліджувати просто гігантський аеропорт Ататюрк (уявити тільки, там більше 500 гейтів!!!).  Чесно сказати, спочатку мурахи бігали по шкірі від самої думки, що треба ніч чекати в аеропорту, тим паче, в мусульманській країні я була вперше і в голові одразу виринали всі стереотипи та «страшні» історії про чоловіків-мусульман. Але ніч пролетіла непомітно – за кількома чашками турецької кави та купою солодощівJ. В Стамбулі дуже дороге таксі (з аеропорту до мого готелю треба було заплатити 50-60 дол.), тому я й вирішила чекати на шатл, який мав прибути близько 8 ранку.  8, 9, 9.30… автобусу так і не було. Працівники аеропорту, поліція жили своїм буденним життям та не змогли помогти у моєму питанні. Лише водій таксі НЕ почав мене затягувати до себе у машину з фразою «та давай я тебе підкину» (що дуже дивно), а знайшов номер телефону рецепшину потрібного готелі, зателефонував туди, напористо намагався вияснити, де ж таки знаходиться потрібний шатл і відвів мене до автобусу!! Хоча в той же час міг спокійно зловити собі в аеропорту клієнта (а їх там достатньо, повірте, адже кожні 5-10- хв. прилітає якийсь рейс) і спокійно заробляти свій хліб.

З аеропорту до готелю ми добирались близько 2 годин, але це було того варте! 5-ти зірковий готель (Marmara Otel), з власним басейном, бар з фортепіано, 3-ьох разовий шведський стіл. Правда, заняття на JCI Academy проходили увесь десь, але ми знаходили час і на відпочинок. Їдучи до Стамбулу,  я була настільки втомлена морально, що речі, які мені постійно приносили задоволення сприймались пасивно. Наприклад, ця поїздка! З самого початку подорожі, у мене не було трепету в животі, посмішки, яку важко стримати. В Стамбулі я знайшла шматочок свого натхнення, знайшла мотивацію та просто нестерпне бажання перестати жаліти себе! А формула, як виявилось,  дуже просто: Стамбул + 35 кьових рібят (з Румунії, Шотландії, Ісландії, Ірландії, Польщі, Молдови, Хорватії, Болгарії, України, Швейцарії, Туреччини, Македонії) + унікальні 4 тренінги: з лідерства, ПР, фандрейзингу, роботи з партнерами.

Стамбул 2

Трохи вдалось поринути і у весільні традиції Туреччини. У готелі ми стали свідками справжнього турецького весілля. Що вам сказати. Явно не так як в Україні. По-перше, дуже дивний весільний декор. Букети квітів, якими було оздоблено кафе, нагадували поминальні вінки, більшість гостей були вдягнуті у темні, тьмяних кольорів наряди, наречена абсолютно не посміхалась (зате наречений сяяв). Як мені вже потім розказали, в якості подарунку, всі гості скидаються грошима та дарують молодятам золото – не гроші, не будь-які інші подарунки, а саме золото!  Столи не ломились від їжі та випивки, музика грала абсолютно не танцювальна – під кінець вечора можна було б просто заснути під столом. Так під весільні мелодії закінчився перший день перебування у Стамбулі.

Під кінець другого дня було вирішено їхати насолоджуватись нічним містом. Мармара готель знаходиться майже за Стамбулом, а біля нього є невелике студентське містечко. Гуляючи територією готелю, дві дівчини (Знаєте звідки? Звичайно ж, з України) мізкували над тим, як добратись до міста. Раптом на горизонті з’явився хлопець, який щось вкладав до своєї машини. Ми просто вирішили підійти і спитати, чи не підкине він до міста. Навіть думки не було, що він згодиться. Але ви знаєте що?! Він зголосився! У нас був шок – від радості, від здивування, аж дух перехоплювало. Через кілька хвилин з гуртожитку вийшла його дівчина і пригоди почались! Тієї ночі ми зрозуміли, що таке справжній Стамбул і просто закохались, назавжди, взаємно. Кілька годин сиділи біля Босфору, дивились на зорі, на маяк, що кожні кілька секунд миготів вдалині, на турецькі мечеті, що загадково нам посміхались та манили до себе, на безкрайню воду… а в руках тримали чай, що грів нас як справжній чоловік, міцний, з гірким присмаком. А далі були: Блакитна Мечеть, Собор Святої Софії, Султанахмет, пристань Ортакей. Було багато розмов про Україну, Туреччину… Більше 4-х годин ми катались містом, а в кінці вечора, по дорозі до нашого готелю, пара запросила нас наступного дня до себе на вечерю! Уявляєте? Абсолютно незнайомих людей.. От так буває, що познайомився з людьми кілька годин тому, а таке враження, що знаєш їх усе життя.

Наступного дня на вечерю ми не пішли – було закриття JCI Academy і наша власна туса. Але за кілька годин до відльоту ще вдалось зустрітись та випити по чашечці чаю. До речі, у Туреччині так цікаво чай подають – у склянках без ручки, яка з одного боку чимось схожа на радянську склянку, а з другого – на жіночий стан. Чай досить міцний, трохи нагадує смак кави, але просто чудово смакує з мега солодкими турецькими ласощами – бахлавою, рахат лукумом, мадо.

В аеропорт я приїхала за кілька годин до відльоту, і запримітила одну цікавинку. Рейсів у аеропорту багато, десь 60% затримуються з відльотами, кілька рейсів було скасовано. І знаєте куди? До Росії! Турки росіян також не люблять J

Словом, поїздка вийшла насиченою на нові події та цікаві знайомства. А Стамбул зайняв місце в моєму серці та очолив список міст-фаворитів. А якщо  Ви читаєте цю статтю і розумієте, що у вас голод на нові ідеї, емоції та почуття – годі сидіти на дієті. Бігом заходьте на bravoavia, skyscanner, на сайт onur.air чи інші сайти з пошуку квитків та купуйте білет. До Стамбулу можна добратись зі Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Херсону. Ціна за квиток дуже різна, починаючи від 3 тис. грн. Та й віза до Туреччини не потрібна, що суттєвий плюс, враховуючи ситуацію, що складається в Україні з видачею віз в посольствах.

Висновки, які я зробила з поїздки до Стамбулу:

  1. Метро в Стамбулі є біля самого аеропорту, тому, якщо хочете зекономити – користуйтесь метро, щоб дістатись до міста.
  2. Якщо ви запізнюєтеся кудись у Стамбулі – краще поїхати на метро, тому що затори у місті – це майже цілодобове явище.
  3. Більшість європейців дуже логічні та раціональні люди, на відміну від українців.
  4. Обов’язково прогуляйтесь нічним Стамбулом, і не забудьте сходити до Босфору.
  5. У Стамбулі 2 аеропорти – Ataturk Havalimani та Istanbul Sabiha Gokcen International. Якщо Вас хтось планує зустрічати – перевірте ще раз, куди саме ви прилітаєте.
  6. В Туреччині п’ють лише чорний чай, зелений ну дууже рідко.
  7. Багато міфів існує про турецьких чоловіків, але з нами ніхто не перейшов межі дозволеного. Так, проводили поглядом, робили компліменти, але не більше. Хоча обережним треба бути завжди, в Україні також!
  8. Стамбул – місто контрастів, поділяється на Європейську та Азіатську частину, які сполучають 2 мости. Тут є і православні церкви, і мусульманські мечеті, і католицькі храми.
  9. Турки погано знають англійську мову.
  10. Стамбул 5

Залишити коментар