Зустрічі Лідерство Можливості Стажування

Програма від Благодійного Фонду Б. Гаврилишина “Молодь змінить Україну”

Благодійний фонд Богдана Гаврилишина надихає учасників на нові звершення і будує довіру між ними

Молоді люди у віці від 20 до 35 років, які є активістами громадських організацій, державні службовці, чинні депутати міських, районних та обласних рад та представники студентства з допомогою старших більш досвідчених радників.

2. ЯКІ ЇХНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ?

Це молоді громадяни, які пов’язують своє майбутнє з Україною і прагнуть покращити її стан. Вони мають певні знання про світ та володіють іноземними мовами. Вони є професійні, етичні, активні в громадському чи політичному житті та вміють працювати в команді.

3. ЯК ЦІ ЛЮДИ БУДУТЬ ДІЯТИ?

Учасники Програми формують групи 6-7 осіб. Оптимальним є склад, коли в кожній групі є політолог, юрист, економіст, соціолог чи культурний антрополог або особи, які мають науковий інтерес у цих напрямах.

Сформовані групи вивчають досвід деяких європейських країн, які досягли найвищого рівня людського й економічного розвитку і для яких характерні:

  • повна політична свобода (прозорість і відкритість влади);
  • певний рівень економічного добробуту для всього населення;
  • соціальна справедливість, особливо у сферах освіти, охорони здоров’я, безробіття, пенсійного забезпечення;
  • симбіотичне співжиття з біосферою (природою, довкіллям), а не її експлуа­тація, руйнування та забруднення.

4. ЯКІ ДЕРЖАВИ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗАЗНАЧЕНИМ ВИЩЕ ВИМОГАМ?

Це Австрія, Німеччина, Норвегія, Швейцарія і Швеція. До цих країн долученаПольща, яка відповідає декільком із названих характеристик і яка пройшла певну трансформацію ментальності (“Солідарність”), економічної системи через шокову терапію (Лєшек Бальцерович) і політичної – через підготовку Польщі до членства в ЄС. До того ж Польща є дружньою сусідньою країною, впливовим членом ЄС і найактивнішим прихильником наближення і вступу України до ЄС.

5. ЩО МАЮТЬ ВИВЧАТИ ГРУПИ?

Усі складові суспільної архітектури вищезгаданих країн:

  • конституцію;
  • структуру, уповноваження і відпо­відальність усіх органів державної влади (президента, канцлера, кабінету міністрів, судової системи й місцевого самоврядування), систему ефективного прийняття та імплементації державних рішень;
  • систему взаємодії по лінії суспільство-влада, громадські організації-влада;
  • ідеологію і плани дій трьох ключових партій;
  • економічну систему, роль держави в економіці країни, відносини між працедавцями і профспілками;
  • соціальну систему: науку, освіту, охо­рону здоров’я, систему пенсійного за­безпечення;
  • екологічну політику.
У кожній зі згаданих країн є елементи, які потрібно вивчати поглиблено. В Швейцарії – пряму демократію і прийняття рішень на основі консенсусу. У Німеччині – соціально-орієнтовану ринкову систему, спів рішення (co-determination), повноваження влади федеральних земель Німеччини. В Авст­рії – те, як вона змогла побудувати сучасну економіку без шкоди довкіллю. У Швеції – роль профспілок й інновацій у зростанні продуктивності та роль банків у промисловості. В Норвегії – енергетичну систему, збереження частини прибутків із нафтової промисловості для майбутніх поколінь. У Польщі – трансформаційні процеси.

Окрім того, члени групи можуть вивчати інші сфери життя, інші закони або установи, які допомогли б Україні стати ефективною державою.

6. ЯКІ МЕТОДИ Й ЕТАПИ НАВЧАННЯ?

  • Спочатку групи всебічно вивчають обрану країну, використовуючи різні джерела інформації.
  • Потім учасники зустрічаються з послами і радниками в посольствах відповідних країн у Києві для поглиблення знань.
  • Після цих етапів відбувається перша тижнева поїздка до обраної країни. Адже щоб зрозуміти країну, треба її відчути. Навчальні поїздки також мотивують до подальшого ґрунтовного вивчення матеріалу.
  • Паралельно групи обирають і вивчають складові елементи майбутньої «архітектури суспільного ладу» України.
  • Після політичного стажування най­ак­тивніші учасники матимуть можливість здійснити повторну поїздку з метою про­ведення зустрічей на найвищому рівні з обов’язковим використанням отриманого до­свіду для трансформації України.

Всі деталі можна знайти за посиланням.

Залишити коментар